Koera, kassi ja valgetuhkruga Ukrainast Eestisse

Sõjapõgenik, kes siseneb Eestisse koera, kassi või valgetuhkruga peab esimesel võimalusel teavitama Põllumajandus- ja Toiduametit (PTA). Selleks tuleb täita teavitusvorm ning saata [email protected]. Vajadusel aitavad vormi täita kohalike omavalituste, piiripunktide, hotellide, pagulaskeskuste esindajad.
Teavitusvorm:

Juhul kui teatise esitamisel tekib küsimusi, tuleb ühendust võtta PTA valvetelefoniga +372 7358536. Abi saab ka PTA regiooni spetsialistidelt.

Kui loom jääb Eestisse, korraldab Põllumajandus- ja Toiduamet looma ülevaatuse, vaktsineerimise, kiipimise jms. Samuti jääb loom vähemalt 21 päevaks isolatsiooni ning Põllumajandus- ja Toiduameti järelevalve alla.

Vältimatu loomaarsti abi saab lähimast loomakliinikust. Kui võimalik, tasuks enne konsulteerida telefoni või e-kirja teel.

Paljud Eesti loomaarstid on avaldanud soovi Ukraina põgenikega kaasas olevaid lemmikloomi omalt poolt aidata, pakkudes loomadele arstiabi soodushinnaga või suisa tasuta. Lisainfot selle kohta saab Eesti Väikeloomaarstide Seltsist https://loomaarst.ee/tegevusjuhend-ukrainast-pogenenud-lemmikloomaomanikele.  

Loomakliinikute kontaktid on leitavad näiteks infoabi kodulehel: https://www.infoabi.ee/business_regions/loomakliinikud või https://www.1182.ee/veterinaaria-loomakliinikud.

Teiste lemmikloomadega, nagu selgrootud, troopilised dekoratiivkalad, kahepaiksed, roomajad, närilised ja koduküülikud ning mõningad linnuliigid, liikumisel PTA-d teavitama ei pea, kuna Eestis nimetatud lemmikloomadele liikumise reegleid kehtestatud ei ole. Loomad peavad olema kliiniliselt terved ning nende heaolunõuded peavad olema liikumise ajal tagatud.

Teistele koertele ja kassidele, näiteks kasvanduste, varjupaikade ja muu päritoluga loomadele nimetatud erisus ei laiene ja nende sissetoomine pole lubatud. Eelkõige on see seotud marutaudi Eestisse toomise kõrge riskiga.

KONTAKTID:

1.    Põhja regiooni (Harjumaa, Raplamaa) loomatervise juhtivspetsialist:
Harles Kaup, 57872815, [email protected]

2.    Lõuna regiooni (Põlvamaa, Tartumaa, Valgamaa, Viljandimaa, Võrumaa) loomatervise juhtivspetsialist:
Urmas Pallon, 504 8669, [email protected]

3.    Lääne regiooni (Hiiumaa, Läänemaa, Pärnumaa, Saaremaa) loomatervise juhtivspetsialist:
Raivo Mogilnõi, 516 8983, [email protected]

4.    Ida regiooni (Ida-Virumaa, Jõgevamaa, Järvamaa, Lääne-Virumaa) loomatervise juhtivspetsialist:
Kaja Vainula, 5693 0410, [email protected]

Põllumajandus- ja Toiduameti poolt kehtestatavad isolatsiooninõuded koretele, kassidele ja valgetuhkrutele, kes on saabunud sõjapõgenikuga Eestisse.

1.    Kõik sõjapõgenikuga kaasas olevad koerad, kassid ja valgetuhkrud jäävad Eestis vähemalt 21 päevaks isolatsiooni. Isolatsioonis on loom üldreeglina peatumiskohas.

2.    Loom isoleeritakse väljapääsemist välistava aiaga piiratud alale või kinnisesse ruumi. Isoleerimise ajal ei tohi loom kokku puutuda teiste loomade ja inimestega.

3.    Isolatsioonipaigas ei tohi olla teisi loomi. Juhul, kui on, siis tuleb loomad teineteisest eraldi hoida.

4.    Loomadega tegeledes soovitame tungivalt kanda kummikindaid, võimalusel eraldi riietust ja jalanõusid ning pesta ja desinfitseerida käed.

5.    Loomaomanikul on kohus jälgida looma tervist. Juhul, kui loomal esinevad marutaudile iseloomulikud haigusnähud (tavapärase käitumise järsk muutus, agressiivsus, suurenenud süljevoolus, neelamisraskused, suurenenud heli- ja valgustundlikkus, vaaruv kõnnak), tuleb koheselt ühendust võtta PTA-ga. Samuti tuleb teavitada PTA-d, kui loom sureb isolatsiooniperioodi vältel, helistades PTA valvetelefonile +372 735 8536.

6.    Juhul, kui isolatsioonis olev loom hammustab inimest, peab inimene kohe pöörduma abi saamiseks erakorralise meditsiini osakonda. Kindlasti öelda, et hammustas Ukraina päritolu koer, kelle isolatsiooniperiood kestab. Palume teavitada juhtumist PTAd helistades +372 735  8536.

7.    Juhul, kui looma väljumine isolatsioonikohast on vältimatu (nt loomulike vajaduste rahuldamiseks, vältimatu arstiabi saamiseks), peab loom olema rihma otsas või puuris, vältides kontakte teiste loomade ja inimestega. Koer peab kandma suukorvi.

8.    Loomade väljaheited tuleb kokku koguda ja panna kilekotti ning see visata prügikasti.

9.    Vältimatu loomaarsti abi saab lähimast loomakliinikust. Vajadusel aitab kontakte leida PTA valvetelefon +372 735 8536, Eestimaa Loomakaitse Liitu +372 519 461 46 või Eesti Kennelliit +372 534 990 80.

Coming to Estonia from Ukraine with a dog, cat, or ferret

Estonia has simplified the requirements for the transport of pets accompanying war refugees coming from Ukraine and EU citizens returning from Russia due to the war in Ukraine.

Due to the war in Ukraine, the Member States of the European Union (EU) have exceptionally simplified the requirements for the transportation of pets accompanying war refugees coming to the EU from Ukraine.

A war refugee who enters Estonia with a dog, cat, or ferret must notify the Agriculture and Food Board as soon as possible. To do this, you must fill in the notification form and send it to the following email address: [email protected]. If necessary, the representatives of the local governments, border inspection posts, hotels, and refugee centres can help with filling out the form.
Notification form: https://pta.agri.ee/koera-kassi-ja-valgetuhkruga-ukrainast-eestisse.

Please contact the hotline +372 7358536 of the Agriculture and Food Board if any questions arise when submitting the form. The regional specialists of the Agriculture and Food Board can also help.

If the animal will stay in Estonia, the Agriculture and Food Board will organise the inspection, vaccination, chipping, etc. of the animal. The animal will also remain in isolation for at least 21 days under the supervision of the Agriculture and Food Board.

Emergency care can be sought from the nearest veterinary clinic. If possible, you should first try consulting by phone or email.

Many Estonian veterinarians have expressed their wish to help pets accompanying Ukrainian refugees by offering medical care to the animals at a discount or even free of charge. Additional information on this can be found on the website of the Estonian Small Animal Veterinary Association at https://loomaarst.ee/tegevusjuhend-ukrainast-pogenenud-lemmikloomaomanikele.

Contact information for animal clinics can be found, for example, on the Infoabi website at https://www.infoabi.ee/business_regions/loomakliinikud or at https://www.1182.ee/veterinaaria-loomakliinikud.

Notifying the Agriculture and Food Board is not required when travelling with other pets, such as invertebrates, tropical ornamental fish, amphibians, reptiles, rodents domestic rabbits, and some bird species, as no rules have been established for their movement in Estonia. Animals must be clinically healthy and their welfare requirements must be met during transportation.

This distinction does not extend to other cats and dogs, such as animals from kennels or catteries, shelters, and animals of other origin and they are not be allowed brought to Estonia. Above all, this is related to the high risk of introducing rabies into Estonia.

CONTACTS:

1. Chief Animal Health Officer in Northern Estonia (Harju County, Rapla County):
Harles Kaup, 57872815, [email protected]

2. Chief Animal Health Officer in Southern Estonia (Põlva County, Tartu County, Valga County, Viljandi County, Võru County):
Urmas Pallon, 504 8669, [email protected]

3. Chief Animal Health Officer in Western Estonia (Hiiu County, Lääne County, Pärnu County, Saare County):
Raivo Mogilnõi, 516 8983, [email protected]

4. Chief Animal Health Officer in Eastern Estonia (Ida-Viru County, Jõgeva County, Järva County, Lääne-Viru County):
Kaja Vainula, 5693 0410, [email protected]

Pet quarantine

The quarantine requirements applicable to dogs, cats, and ferrets:

1.    Any dogs, cats, and ferrets accompanying war refugees must quarantine in Estonia for at least twenty-one days. As a rule, the animal should quarantine at the place of stay.

2.    The animal is quarantined in an area enclosed with a fence which prevents the escape of the animal or in a closed room. The animal may not come in contact with other animals or people during the quarantine.

3.    There may not be any other animal in the place where the animal is quarantined. If there are other animals present, the animals must be kept separately.

4.    We strongly recommend wearing rubber gloves and, if possible, separate clothing and footwear when tending to the animals, and washing and sanitising one’s hands.

5.    The pet owner must monitor the animal’s health. In the event of the animal exhibiting any symptoms of rabies (sudden changes in normal behaviour, aggressiveness, increased salivation, swallowing difficulties, increased sensitivity to sound and light, staggering gait), the Agriculture and Food Board must be contacted immediately. The Agriculture and Food Board must also be notified of the death of an animal during the quarantine period by calling the hotline +372 735 8536.

6.    In the event of a quarantined animal biting a person, the person must immediately seek emergency medical attention. The individual must notify the medical specialist of having been bitten by a dog from Ukraine who is in quarantine. Please also notify the Agriculture and Food Board of the incident by calling +372 735 8536.

7.    If removal of the animal from the place of quarantine is unavoidable (e.g. for satisfying their natural needs or for unavoidable medical attention), the animal must be placed on a leash or in a cage, with contacts with other animals and people prevented. Dogs must wear a muzzle.

8.    The excrements of the animal must be collected in a plastic bag and deposited in a trash can.

9.    Emergency veterinarian care is available from the nearest veterinary clinic. If necessary, the required contact details can be obtained by calling the hotline of the Agriculture and Food Board (+372 735 8536), the Estonian Society for the Protection of Animals (+372 519 461 46), or the Estonian Kennel Union (+372 534 990 80).

З собакою, котом та тхором з України в Естонію

Через воєнну ситуацію в Україні Естонія спростила вимоги до переміщення домашніх тварин, які прибувають разом з воєнними біженцями з України, та з громадянами ЄС, які повертаються з Росії.

Через воєнну ситуацію в Україні країни-члени Європейського Союзу (ЄС) в порядку виключення спростили вимоги до переміщення домашніх тварин, які прибувають в ЄС разом з воєнними біженцями з України.

Воєнний біженець, який в’їжджає в Естонію з собакою, кішкою або тхором, повинен якнайшвидше сповістити про це Сільськогосподарський та продовольчий департамент (СПД). Для цього необхідно заповнити форму повідомлення та надіслати її на електронну адресу [email protected]. Анкету допоможуть заповнити представники органів місцевого самоврядування, прикордонних пунктів пропуску, готелів та центрів для біженців.
Форма повідомлення: https://pta.agri.ee/koera-kassi-ja-valgetuhkruga-ukrainast-eestisse.

Якщо під час повідомлення у Вас виникли запитання, звертайтеся до чергового СПД за телефоном +3727358536. Також Ви можете отримати допомогу у регіональних спеціалістів Департаменту.

Якщо тварина залишається в Естонії, Сільськогосподарський та продовольчий департамент організує огляд, щеплення, чіпування тощо тварини. Тварина також повинна залишатися в ізоляції та під наглядом Сільськогосподарського та продовольчого департаменту протягом щонайменше 21 дня.

Невідкладну ветеринарну допомогу можна отримати в найближчій ветеринарній клініці. Якщо можливо, варто попередньо проконсультуватися по телефону або електронною поштою.

Багато естонських ветеринарів виявили бажання допомогти домашнім тваринам, які прибувають з українськими біженцями, пропонуючи тваринам медичну допомогу за зниженою ціною або навіть безкоштовно. Додаткову інформацію можна отримати в Естонському товаристві домашніх тварин https://loomaarst.ee/tegevusjuhend-ukrainast-pogenenud-lemmikloomaomanikele.  

Контакти ветеринарних клінік можна знайти, наприклад, на сайті інформаційної допомоги: https://www.infoabi.ee/business_regions/loomakliinikud,  https://www.1182.ee/veterinaaria-loomakliinikud.

При переміщенні з іншими домашніми тваринами, такими як безхребетні, тропічні декоративні риби, земноводні, рептилії, гризуни та домашні кролики, а також деякі види птахів, повідомляти Сільськогосподарський та продовольчий департамент не потрібно, оскільки правил переміщення таких домашніх тварин в Естонії нема. Загальна вимога полягає в тому, що тварини повинні бути клінічно здоровими, і під час пересування мають бути для них забезпечені нормальні умови.

На інших собак та кішок, наприклад з розплідників, притулків та іншого походження, ця особливість не розповсюджується, і вони не можуть бути ввезені. Перш за все, це пов’язано з високим ризиком занесення сказу до Естонії.

КОНТАКТИ:

1.    Провідний спеціаліст здоров’я тварин Північного регіону (Хар’юський та Рапласький повіти):
Харлес Кауп, 57872815, [email protected]

2.    Провідний спеціаліст щодо здоров’я тварин Південного регіону (Пилваський, Тартуський, Валґаський, Вільяндіський та Вируський повіти):
Урмас Паллон, 504 8669, [email protected]

3.    Провідний спеціаліст щодо здоров’я тварин Західного регіону (острів Хійюмаа, Ляенеський повіт, острів Сааремаа):
Райво Могільний, 516 8983, [email protected]

4.    Провідний спеціаліст щодо здоров’я тварин Східного регіону (Іда-Віруський, Йигеваський, Ярваський та Ляене-Віруський повіти):
Кая Вайнула, 5693 0410, [email protected]

Ізоляція домашньої тварини

Вимоги до ізоляції собак, котів і тхорів:

1.    Всі собаки, коти та тхори, які прибувають з воєнними біженцями, повинні в Естонії залишатись на ізоляції принаймні на 21 день. В ізоляції тварина зазвичай залишається за місцем розміщення.

2.    Тварину ізолюють на території, огородженій парканом, або приміщенні, вихід з якого унемжливлено. Під час ізоляції тварина не повинна контактувати з іншими тваринами чи людьми.

3.    У зоні ізоляції не повинно бути інших тварин. Якщо вони є, то тварин слід тримати окремо.

4.    Під час поводження з тваринами настійно рекомендуємо носити гумові рукавички, по можливості окремий одяг та взуття, мити та дезінфікувати руки.

5.    Власник тварини зобов’язаний стежити за здоров’ям тварини. Якщо тварина має ознаки сказу (різка зміна нормальної поведінки, агресія, посилене слиновиділення, утруднення ковтання, підвищена чутливість до звуку та світла, хрипи, ускладнене пересування), слід негайно звернутися до СПД. У разі смерті тварини під час ізоляційного періоду необхідно також повідомити СПД за телефоном чергового СПД +372 735 8536.

6.    Якщо ізольована тварина вкусила людину, людина повинна негайно звернутися за допомогою до відділу невідкладної медичної допомоги. Обов’язково повідомити, що покусала собака українського походження, період ізоляції якої триває. Просимо повідомити про інцидент, зателефонувавши до СПД +372 735  8536.

7.    Якщо вихід тварини із зони ізоляції  неминучий (наприклад, для задоволення природних потреб, для отримання невідкладної медичної допомоги), тварина має бути на повідку або в клітці, уникаючи контакту з іншими тваринами та людьми. Собака повинна носити намордник.

8.    Екскременти тварин необхідно зібрати і помістити в поліетиленовий пакет і викинути в сміттєвий бак.

9.    Невідкладну ветеринарну допомогу можна отримати в найближчій ветеринарній клініці. За необхідності контакти Вам допоможе знайти черговий СПД +372 735 8536, також за телефоном Естонського товариства захисту тварин +372 519 461 46, або Естонського кінологічного товариства +372 534 990 80.

С собакой, кошкой и белым хорьком из Украины в Эстонию

В связи с военной ситуацией в Украине Эстония упростила требования к передвижению домашних животных, прибывающих вместе с украинскими военными беженцами и гражданами ЕС, возвращающимися из России.

В связи с военной ситуацией в Украине страны Европейского Союза (ЕС) в исключительном порядке упростили требования к передвижению домашних животных, прибывающих вместе с украинскими военными беженцами, направляющимися из Украины в ЕС.

Военный беженец, который въезжает в Эстонию с собакой, кошкой или белым хорьком, должен при первой возможности проинформировать Сельскохозяйственный и продовольственный департамент (PTA). Для этого следует заполнить бланк уведомления и отправить его по адресу электронной почты [email protected]. При необходимости заполнить бланк помогут представители местных самоуправлений, пограничных пунктов, отелей, центров беженцев.
Информационный бланк https://pta.agri.ee/koera-kassi-ja-valgetuhkruga-ukrainast-eestisse.

Если при подаче уведомления возникают вопросы, следует связаться по дежурному телефону PTA +372 7358536. Помощь можно получить также от региональных специалистов PTA.

Если животное остается в Эстонии, Сельскохозяйственный и продовольственный департамент организует осмотр, вакцинацию, чипирование животного и другие процедуры. Также животное остается как минимум на 21 день в изоляции и под надзором Сельскохозяйственного и продовольственного департамента.

Неотложную ветеринарную помощь можно получить в ближайшей ветеринарной клинике. Если возможно, следует предварительно проконсультироваться по телефону или эл. почте.

Многие эстонские ветеринары выразили желание помочь животным украинских беженцев, предлагая животным медицинскую помощь по льготной цене или совершенно бесплатно. Дополнительную информацию можно получить от Эстонского общества ветеринарных врачей мелких животных на сайте https://loomaarst.ee/tegevusjuhend-ukrainast-pogenenud-lemmikloomaomanikele.

Контактные данные ветеринарных клиник можно найти, например, на сайте инфопомощи: https://www.infoabi.ee/business_regions/loomakliinikud или https://www.1182.ee/veterinaaria-loomakliinikud.

При перемещении с другими домашними животными, такими как беспозвоночные, тропические декоративные рыбы, земноводные, пресмыкающиеся, грызуны и домашние кролики, а также некоторыми видами птиц, уведомлять PTA не нужно, поскольку в Эстонии не введены правила перемещения таких домашних животных. Животные должны быть клинически здоровы, а во время перемещения должны быть обеспечены требования их благополучия.

На других собак и кошек, например, животных из питомников, приютов и другого происхождения указанное исключение не распространяется, и их ввоз запрещен. Прежде всего это связано с высоким риском привоза в Эстонию бешенства.

КОНТАКТНЫЕ ДАННЫЕ:

1.    ведущий специалист по здоровью животных Северного региона (Харьюский и Раплаский уезды):
Харлес Кауп, 57872815, [email protected]

2.    Ведущий специалист по здоровью животных Южного региона (Пылваский, Тартуский, Вагаский, Вильяндиский и Выруский уезды):
Урмас Паллон, 504 8669, [email protected]

3.    Ведущий специалист по здоровью животных Западного региона (Хийский, Ляэнский, Пярнуский и Саареский уезды):
Райво Могильный, 516 8983, [email protected]

4.    Ведущий специалист по здоровью животных Восточного региона (Ида-Вируский, Йыгеваский, Ярваский и Ляэне-Вируский уезды):
Кая Вайнула, 5693 0410, k[email protected]

Изоляция домашних животных

Требования к изоляции для собак, кошек и хорьков:

1.    Все собаки, кошки и хорьки, сопровождающие военных беженцев, должны находиться в Эстонии на изоляции не менее 21 дня. В изоляции животное находится, как правило, по месту остановки.

2.    Животное должно быть изолировано в закрытом помещении или на огороженной территории, чтобы оно не могло убежать. Во время изоляции животное не должно контактировать с другими животными или людьми.

3.    В месте изоляции не должно быть других животных. Если другие животные есть, то животных следует держать отдельно друг от друга.

4.    Занимаясь животными, настоятельно рекомендуем надевать резиновые перчатки, по возможности отдельную одежду и обувь, мыть и дезинфицировать руки.

5.    Владелец животного обязан следить за здоровьем животного. При появлении у животного признаков бешенства (резкое изменение привычного поведения, агрессия, повышенное слюноотделение, затрудненное глотание, повышенная чувствительность к звукам и свету, шаткость походки) следует немедленно связаться с PTA. Сообщить в PTA следует также в случае смерти животного в период изоляции. Для этого нужно позвонить на дежурную линию PTA по телефону +372 735 8536.

6.    Если находящееся в изоляции животное укусит человека, следует немедленно обратиться в отделение неотложной медицины. Обязательно нужно сказать, что укусила собака из Украины, которая находится на изоляции. Просим сообщить о случившемся в PTA по телефону +372 735 8536.

7.    Если выход животного из места изоляции неизбежен (например, чтобы справить естественные потребности, неотложный визит к ветеринару), то животное должно находиться на поводке или в клетке, избегая контакта с другими животными и людьми. Собака должна быть в наморднике.

8.    Фекалии животных необходимо собирать и складывать в полиэтиленовый пакет и выбрасывать в мусорное ведро.

9.    Получить неотложную ветеринарную помощь можно в ближайшей клинике для животных. При необходимости вам могут помочь найти необходимые контакты по дежурному телефону PTA +372 735 8536, в Эстонском союзе защиты животных +372 519 461 46 или Эстонском клубе собаководства +372 534 990 80.

Ukraina kodanikud, kes lahkusid 24.veebruarist 2022 või hiljem oma kodumaalt, puhkenud sõjalise konflikti tõttu Venemaa ja Ukraina vahel, saavad koos oma lemmikloomadega Ukrainasse naasta lihtsustatud korras.

Põllumajandus- ja Toiduameti loomatervise- ja heaolu osakonna peaspetsialist Darja Trohhatšova sõnul peab lemmikloom Ukrainasse saabudes olema nõuetekohaselt identifitseeritud ja vaktsineeritud marutaudi vastu. „Koer, kass või valgetuhkur peab olema märgistatud mikrokiibiga või selgelt loetava tätoveeringuga,“ ütles Trohhatšova ning lisas, et kodumaale naasev lemmikloom peab omama ka kehtivat marutaudivastast vaktsineerimist ja selle tõendavat dokumendi või passi. Trohhatšova kinnitas, et antud juhul Ukrainasse tagasi minemiseks veterinaarsertifikaat nõutud ei ole.

Lisainfo Ukraina sõjapõgenikele lemmikloomadega Eestisse reisimiseks: https://pta.agri.ee/koera-kassi-ja-valgetuhkruga-ukrainast-eestisse

Ukraine has eased requirements for travelling with pets

Citizens of Ukraine who left their country on 24 February 2022 or later due to the military conflict between Russia and Ukraine can return to Ukraine with their pets on simplified terms.

According to Darja Trohhatšova, chief specialist of the Animal Health and Welfare Department of the Agriculture and Food Board, pets must be properly identified and vaccinated against rabies upon arrival in Ukraine. ‘Dogs, cats, and ferrets must be microchipped or marked with a clearly legible tattoo,’ said Trohhatšova, adding that pets returning to Ukraine must also have a valid rabies vaccine and a document or passport certifying the vaccination. Trohhatšova confirmed that veterinary certificates are currently not required for returning to Ukraine.

More information for Ukrainian war refugees on travelling to Estonia with their pets: https://pta.agri.ee/koera-kassi-ja-valgetuhkruga-ukrainast-eestisse

Україна пом'якшила вимоги до подорожей з домашніми тваринами

Громадяни України, які виїхали з батьківщини 24 лютого 2022 року або після цієї дати у зв’язку з військовим конфліктом між Росією та Україною, можуть повернутися в Україну зі своїми домашніми тваринами у спрощеному порядку.

За словами головного спеціаліста відділу охорони здоров’я та захисту тварин Департаменту сільського господарства та продовольства Дар’ї Трохачової, після прибуття в Україну домашню тварину необхідно правильно ідентифікувати та зробити щеплення від сказу. «Собака, кіт чи тхір мають бути позначені мікрочіпом або розбірливим татуюванням», – сказала Трохачова, та додала, що домашня тварина, яка повертається на батьківщину, також повинна мати діючу вакцинацію від сказу та документ чи паспорт, який це підтверджує. Трохачова підтвердила, що в цьому випадку для повернення в Україну ветеринарне свідоцтво не вимагається.

Додаткова інформація для українських воєнних біженців, які подорожують до Естонії з домашніми тваринами: https://pta.agri.ee/koera-kassi-ja-valgetuhkruga-ukrainast-eestisse

Украина смягчила требования к поездкам с домашними животными 

Граждане Украины, покинувшие родину 24 февраля 2022 года или позднее в связи с началом военного конфликта между Россией и Украиной, могут вернуться в Украину вместе со своими питомцами в упрощенном порядке.

По словам главного специалиста отдела здоровья и благополучия животных Сельскохозяйственного и продовольственного департамента Дарьи Трохачевой, по прибытии в Украину домашнее животное должно быть надлежащим образом идентифицировано   и привито от бешенства. «Собака, кошка или хорек должны быть снабжены микрочипом или четко читаемой татуировкой», — сказала Трохачева, добавив, что возвращающееся домой домашнее животное должно также иметь действующую прививку от бешенства   и подтверждающий это документ или паспорт. По словам Трохачевой, ветеринарного сертификата для возвращения в Украину в данном случае не требуется.

Дополнительная информация для украинских военных беженцев, путешествующих в Эстонию с домашними животными:  https://pta.agri.ee/koera-kassi-ja-valgetuhkruga-ukrainast-eestisse

Kui Ukraina sõjapõgenikul on kaasas lemmikloom (kass, koer, valgetuhkur) kas ta pääseb oma lemmikuga Eestisse?

Jah. Koerte, kasside ja valgetuhkrutele, kehtivad lihtsustatud sissetoomistingimused alates 25.02.2022. See tähendab, et loomade Eestisse toomine on lubatud ka juhul, kui loomaga pole kaasas, nt passi, pole tehtud vajalik vaktsineerimine jne.  

Eestisse jõudmisel peab loomaomanik või volitatud isik kindlasti teavitama Põllumajandus- ja Toiduametit (PTA). Selleks tuleb täita teavitusvorm ning saata [email protected]. Vajadusel aitavad vormi täita kohalike omavalituste, piiripunktide, hotellide, pagulaskeskuste esindajad.

Teavitusvorm: https://pta.agri.ee/koera-kassi-ja-valgetuhkruga-ukrainast-eestisse.

Miks on vaja, et igast sõjapõgenikuga kaasas olevast lemmikloomast teavitatakse Põllumajandus- ja Toiduametit?

Sellepärast, et vältida nakkushaiguste, eeskätt marutaudi levikut. Ukrainast võivad Eestisse tulla üksnes sõjapõgenikuga kaasas olevad lemmikloomad. Ukrainas on nii loomade kui inimeste elu ohustav marutaud väga laialt levinud. Kui teavitus on tehtud, võtab Põllumajandus- ja Toiduamet loomaomanikuga ühendust ja korraldab looma ülevaatuse, vaktsineerimise, kiipimise jms.  

Kui teavitamiseks puudub internetiühenduse võimalus või on muu tehniline takistus, kuidas tuleb sellisel juhul käituda?

Teavitusvormi aitavad vajadusel täita kohalike omavalituste, piiripunktide, hotellide, pagulaskeskuste, Põllumajandus- ja Toiduameti (PTA) esindajad. Juhul, kui vormi täitmisel tekib küsimusi, võtke ühendust Põllumajandus- ja Toiduameti valvetelefoniga +3727358536.

Kui kiiresti peale Põllumajandus- ja Toiduameti teavitamist võetakse sõjapõgenikuga ühendust?

Põllumajandus- ja Toiduamet võtab pärast teavitamist esimesel võimalusel ühendust ja lepib kokku edasised sammud.

Kui sõjapõgenikuga kaasas oleval lemmikloomal ei ole kaasas passi ega muud dokumenti, mis saab sellisel juhul?

Põllumajandus- ja Toiduamet korraldab sõjapõgenikuga kaasas oleva lemmiklooma märgistamise (kiibistamise), vaktsineerimise jms. Seda saab teha juhul, kui lemmikloomaga seonduv info jõuab Põllumajandus- ja Toiduametini. Eestisse jõudmisel peab loomaomanik või volitatud isik teavitama Põllumajandus- ja Toiduametit (PTA). Selleks tuleb täita teavitusvorm ning saata [email protected]. Vajadusel aitavad vormi täita kohalike omavalituste, piiripunktide, hotellide, pagulaskeskuste esindajad.

Kas sõjapõgenikuga kaasas olevale lemmikloomale määratakse liikumispiirang/isolatsioon?

Jah. Kui loom jääb Eestisse, korraldab Põllumajandus- ja Toiduamet looma ülevaatuse, vaktsineerimise, kiipimise jms. Samuti jääb loom vähemalt 21 päevaks isolatsiooni ning Põllumajandus- ja Toiduameti järelevalve alla.   

Kui ei ole teada, kas sõjapõgenikuga kaasas olev lemmikloom on kiibitud või marutaudi vastu vaktsineeritud, kust seda infot saab?

Mikrokiibi saab tuvastada lemmiklooma kaela- või turjapiirkonnas mikrokiibilugejaga (olemas piiripunktides ja loomaarstidel). Marutaudi vastu vaktsineerimised peavad olema kirjas lemmikloomaga kaasas olevast identifitseerimisdokumentidest (nt lemmikloomapass), kontrollimine võimalik ka laboratoorselt. Kui ei ole teada, kas loom on kiibitud ja vaktsineeritud, siis aitab Põllumajandus- ja Toiduamet selle välja selgitada ja teeb vajalikud toimingud.

Sõjapõgenikuga kaasas olev lemmikloom vaktsineeriti juba eelmises EL riigis, mida läbiti, kuid selle kohta ei antud tõendit. Mis sellisel juhul saab? Kas loom tuleb uuesti vaktsineerida?

Sellisel juhul koer, kass või valgetuhkur vaktsineeritakse uuesti marutaudi vastu, mida aitab korraldada Põllumajandus- ja Toiduamet.

Kes katab sõjapõgenikuga kaasas oleva lemmiklooma kiipimise, vaktsineerimise jm kulud?

Kui looma märgistab (kiibib), registreerib ja vaktsineerib Põllumajandus- ja Toiduameti ametnik, on see loomaomanikule tasuta.

Millistel juhtudel võib olla vajalik lemmiklooma isoleerimine ja karantiini jätmine?

Kõik sõjapõgenikuga kaasas olevad koerad, kassid ja valgetuhkrud jäävad Eestis vähemalt 21 päevaks isolatsiooni. Isolatsioonis on loom üldreeglina peatumiskohas.

Põllumajandus- ja Toiduamet määrab vajadusel nii looma isolatsiooni tingimused, kui selleks ette nähtud aja.

Kes kannab lemmiklooma isolatsiooni ja karantiiniga seonduvad kulud?

Kulud kannab üldjuhul loomaomanik.  

Millistel juhtudel sõjapõgenikul ei ole võimalik oma lemmikuga Eestisse tulla?

Juhul, kui tegemist ei ole sõjapõgeniku enda lemmikloomaga, piiriületusel leitakse, et looma elu on ohus või loomal on ilmselged nakkushaiguse tunnused. Samuti ei ole lubatud Eestisse tuua nt varjupaikade loomasid. Piirangud on samasugused kogu Euroopa Liidus. Põhjuseks on kõrge marutaudirisk.

Kui sõjapõgenik liigub edasi mõnda teise EL Liikmesriiki, millega tuleb siis arvestada?

Ukraina põgenike lemmikloomadele kehtivad nõuetega on võimalik tutvuda https://vetsforukraine.com/vets-for-animals/

Igast loomast tuleb teavitada. Loomaomanik või volitatud isik peab teavitama Põllumajandus- ja Toiduametit (PTA) ja Maksu- ja Tolliametit (MTA). Selleks tuleb täita teavitusvorm ning saata  [email protected]. Vajadusel aitavad vormi täita kohalike omavalituste, piiripunktide, hotellide, pagulaskeskuste esindajad.
Kui lemmiklooma sihtriik ei ole Eesti, siis teavitab PTA sihtriigi pädevat asutust.

Kui lemmikloom vajab loomaarsti abi, kust leiab kontakti?

Vältimatu loomaarsti abi saab lähimast loomakliinikust. Kui võimalik, tasuks enne konsulteerida telefoni teel või e-kirja teel.

Paljud Eesti loomaarstid on avaldanud soovi Ukraina põgenikega kaasas olevaid lemmikloomi omalt poolt aidata, pakkudes loomadele arstiabi soodushinnaga või suisa tasuta. Lisainfot selle kohta saab Eesti Väikeloomaarstide Seltsist https://loomaarst.ee/tegevusjuhend-ukrainast-pogenenud-lemmikloomaomanikele.

Loomakliinikute kontaktid on leitavad näiteks infoabi kodulehel: https://www.infoabi.ee/business_regions/loomakliinikud või https://www.1182.ee/veterinaaria-loomakliinikud.

Millised riskid võivad kaasneda lemmiklooma tulemisega Eestisse?

Eelkõige on oht võimalike nakkushaiguste levimiseks, sh Ukrainas leviva marutaudi sissetoomise riskiga.

Mis on marutaud?

• Viirushaigus, millesse haigestuvad nii loomad kui ka inimesed.
• Haiguse peiteaeg on tavaliselt 1–3 kuud.
• Kui haigus välja kujuneb, on see ravimatu ja lõppeb alati surmaga.
• Iga 10 minuti tagant sureb maailmas marutaudi 1 inimene, valdavalt lapsed.
• Inimene saab haiguse enamasti läbi nakatunud koera hammustuse.
• Marutaud on koerte ja kasside vaktsineerimisega ennetatav. Esmase vaktsineerimise järgselt kulub kolm nädalat, kuni loom saavutab kaitse nakkuse vastu. Juba haigestunud looma ravida ei ole võimalik.

Loe marutaudi kohta lisaks marutaud.ee.

Mis saab teistest lemmikloomadest (jänes, madu), kellega soovitakse Eestisse tulla?

Muude lemmikloomadega, nagu selgrootud, troopilised dekoratiivkalad, kahepaiksed, roomajad, närilised ja koduküülikud ning mõningad linnuliigid, liikumisel ei pea Põllumajandus- ja Toiduametit teavitama, kuna Eestis nimetatud lemmikloomadele liikumise reegleid kehtestatud pole. Üldine nõue on, et loomad peavad olema kliiniliselt terved ning nende heaolunõuded peavad olema liikumise ajal tagatud.

Kas ka põllumajandusloomi on võimalik Eestisse tuua? Mis nõudeid tuleb seejuures täita?

Põllumajandusloomade puhul lihtsustatud erinõudeid Euroopa Liidu (EL) poolt EL sisenemisele hetkel kehtestatud ei ole, st peavad vastama kehtivatele ELi sissetoomise nõuetele.

Miks ei tohi varjupaikade, kasvanduste lemmikloomad Ukrainast Eestisse tulla?

Lemmikute liikumise nõuded on loodud selleks, et hoida ära raskete nakkushaiguse (nagu marutaud) kaugete vahemaade taha levimise riski. Omanikuga koos liikuval ning tema vastutusel oleval loomal on risk nakatuda haigustesse kordades madalam, kui varjupaikade ja muude teadmata päritoluga loomadel.

Euroopa Liikmesriigid on kokku leppinud leevendada sisenemise nõudeid ainult sõjapõgenikest omanikega kaasas olevatele lemmikloomadele.

Muude lemmikloomade (varjupaikade, kasvanduste loomade) riiki toomisel kehtivad kõik senini kehtinud nõuded: kolmandast riigist pärit olev loom peab olema identifitseeritud, marutaudi vastu vaktsineeritud, tehtud peab olema laboruuring, mis tõestab, et vaktsiin on toiminud ning selle kohta on olemas dokumentatsioon. Riiki võivad siseneda, vaid neile nõuetele vastavad loomad.

Mis juhtub nende mitte nõuetekohaste varjupaikade ja kasvanduste loomadega, kes siiski jõuavad kuidagi Eestisse?

Selliste loomade Eestisse toomine on vastutustundetu ja ebaseaduslik. Ukraina varjupaikadest, kasvandustest ja muu teadmata päritoluga koerad ja kassid, kellel pole dokumente, puudub vaktsineerimise tõend jne suunatakse pikaks ajaks rangesse karantiini või kõige kurvemal juhul eutaneeritakse. Seadust eirates loomi riiki toovat isikut on võimalik karistada tulenevalt karistusseadustikust nii rahatrahvi kui vangistusega

If a Ukrainian war refugee is accompanied by a pet (cat, dog, ferret), will they be able to enter Estonia with their pet?

Yes. Simplified conditions for the introduction of dogs, cats, and ferrets apply from 25 February 2022. This means that the animals can be transported into Estonia even if they do not have a passport or the necessary vaccinations, etc.

Upon reaching Estonia, the owner or an authorised person must definitely notify the Agriculture and Food Board. To do this, you must fill in the notification form and send it to the following email address: [email protected]. If necessary, the representatives of the local governments, border inspection posts, hotels, and refugee centres can help with filling out the form.

Notification form: https://pta.agri.ee/koera-kassi-ja-valgetuhkruga-ukrainast-eestisse.

Why does the Agriculture and Food Board have to be notified about every pet accompanying a war refugee?

This is to prevent the spread of infectious diseases, in particular rabies. Only pets accompanying war refugees may come to Estonia from Ukraine. Rabies endangers the lives of both humans and animals and is widely spread in Ukraine. If the notification has been sent, the Agriculture and Food Board will contact the pet owner and arrange the animal’s check-up, vaccination, chipping, etc.

What to do if there is no internet access or other technical impediments to notification arise?

If necessary, the representatives of the local governments, border inspection posts, hotels, refugee centres, or the Agriculture and Food Board can help with filling out the notification form. Please contact the hotline of the Agriculture and Food Board +372 7358536 if any questions arise when submitting the form.

How soon will the war refugee be contacted after informing the Agriculture and Food Board?

The Agriculture and Food Board will contact the person and settle the next possible steps as soon as possible after being notified.

What will happen if the pet accompanying the war refugee does not have a passport or other documents?

The Agriculture and Food Board will arrange the marking (chipping), vaccination, etc. of the pet accompanying a war refugee. This can be done if the information relating to the pet reaches the Agriculture and Food Board. Upon reaching Estonia, the owner or an authorised person must notify the Agriculture and Food Board. To do this, you must fill in the notification form and send it to the following email addresses: [email protected]. If necessary, the representatives of the local governments, border inspection posts, hotels, and refugee centres can help with filling out the form.

Will the pet accompanying a war refugee have to remain in isolation or will a restriction apply to their movement?

Yes. If the animal remains in Estonia, the Agriculture and Food Board will organise the animal’s check-up, vaccination, chipping, etc. The animal will also have to remain in isolation for at least 21 days and be under the supervision of the Agriculture and Food Board.

Where can the necessary info be obtained if it is unknown whether the pet accompanying a war refugee has been chipped or is vaccinated against rabies?

The microchip can be detected in the neck or scruff area of the pet’s body by using a microchip reader (possible both at the border crossings or veterinaries). Vaccinations against rabies must be recorded in the pets’ identification documents (e.g. pet passport), but laboratory testing is also possible. If it is unknown whether the animal has been vaccinated and chipped, the Agriculture and Food Board will help with figuring it out and will take the necessary steps.

What will happen if the pet accompanying the war refugee was vaccinated in the previous EU country but no proof of it was provided? Will the animal have to be re-vaccinated?

In such cases, the dog, cat, or ferret will be re-vaccinated against rabies and the Agriculture and Food Board will help arrange that.

Who covers the costs of chipping, vaccinating, etc. of a pet accompanying a war refugee?

If the animal is marked (chipped), registered, and vaccinated by the Agriculture and Food Board, it is free of charge for the owner of the animal.

In what cases may it be necessary to isolate the pet and quarantine it?

All dogs, cats, and ferrets accompanying a war refugee will remain in isolation in Estonia for at least 21 days. As a general rule, the animal will be in isolation at the point of shelter. The Agriculture and Food Board will determine the conditions and time required for the animal’s isolation if necessary.

Who will bear the costs relating to the isolation and quarantine of the pet?

The costs are generally borne by the owner of the animal.

In what cases is it not possible for a war refugee to enter Estonia with their pet?

In the case the owner of the pet is not the war refugee in question or if it is obvious to border control that the life of the animal is in danger or the animal bears obvious signs of an infectious disease. It is also not permitted to bring, for example, shelter animals to Estonia. The restrictions are the same throughout the European Union due to the high risk of rabies introduction.

What should be taken into account if the war refugee moves on to another EU Member State?

The requirements for the pets of Ukrainian refugees can be found at https://vetsforukraine.com/vets-for-animals/

Every animal must be reported. The owner or an authorised person must notify the Agriculture and Food Board. To do this, you must fill in the notification form and send it to the following email addresses: [email protected]. If necessary, the representatives of the local governments, border inspection posts, hotels, and refugee centres can help with filling out the form.
The Agriculture and Food Board will notify the competent authority of the country if the country of destination is not Estonia.

Where can you find contact information in case the pet needs veterinary care?

Emergency care can be sought from the nearest veterinary clinic. If possible, you should first try consulting by phone or email.

Many Estonian veterinarians have expressed their wish to help pets accompanying Ukrainian refugees by offering medical care to the animals at a discount or even free of charge. Additional information on this can be found on the Estonian Small Animal Veterinary Association’s website at https://loomaarst.ee/tegevusjuhend-ukrainast-pogenenud-lemmikloomaomanikele.

Contact information for animal clinics can be found, for example, on the Infoabi website at https://www.infoabi.ee/business_regions/loomakliinikud or at https://www.1182.ee/veterinaaria-loomakliinikud.

What are the risks associated with a pet entering Estonia?

First and foremost, there is a risk of possibly spreading infectious diseases, including the risk of introducing rabies, which is common in Ukraine.

What is rabies?

• A viral disease that affects both animals and humans.
• The incubation period of the disease is usually 1–3 months.
• If the disease develops, it is always incurable and fatal.
• Every 10 minutes, one person in the world dies of rabies – mostly children.
• A person usually contracts the disease through a bite from an infected dog.
• Rabies is preventable by vaccinating dogs and cats. It takes three weeks after the initial vaccination for the animal to develop protection against the infection. It is not possible to treat an animal that is already infected and ill.

What about other pets people wish to bring to Estonia (rabbits, snakes)?

You do not need to inform the Agriculture and Food Board when transporting some other pets, such as invertebrates, tropical ornamental fish, amphibians, reptiles, rodents, domestic rabbits, and some bird species, as there no rules have been established for their movement in Estonia. The general requirement is that animals must be clinically healthy and their welfare requirements must be met during transportation.

Is it possible to bring farm animals into Estonia? What requirements must be met in doing so?

There are no simplified requirements set by the European Union (EU) specifically for farm animals for entering the EU, i.e. they must comply with the applicable EU entry requirements.

Why can pets from shelters, kennels, or catteries not come to Estonia from Ukraine?

Requirements for pet transportation have been designed to prevent the risk of spreading serious infectious diseases (such as rabies) over long distances. An animal moving with its owner and under their responsibility has a much lower risk of infection than animals from shelters and other unknown origins.

The European Member States have agreed to relax the entry requirements only for pets accompanying their war refugee owners.

Other pets (from shelters, kennels, etc.) are subject to all requirements in force to date upon entry to the country: an animal coming from a third country must be identified, vaccinated against rabies, and a laboratory test must have been carried out to demonstrate that the vaccine has worked as well as have documentation available for that. Only animals complying with these requirements may enter the country.

What happens to animals from shelters and kennels, etc. that do not have proper documentation but still make their way to Estonia?

It is irresponsible and illegal to bring such animals to Estonia. Dogs and cats of unknown origin from Ukrainian shelters, kennels, and other unknown origins that do not have documents, proof of vaccination, etc. will be placed in strict quarantine for a long period of time or, in the saddest case, euthanised. It is possible to punish a person who brings animals into the country in defiance of the law pursuant to the Penal Code with both a fine and imprisonment.

Якщо український воєнний біженець має зі собою домашню тварину (кішку, собаку, тхора), чи може він потрапити до Естонії зі своїм домашнім улюбленцем?

Так. Для собак, котів і тхорів з 25.02.2022 діють спрощені умови ввезення. Це означає, що тварин дозволено ввозити в Естонію, навіть якщо у тварини нема при собі, наприклад, паспорта, не були зроблені необхідні щеплення тощо.  
Після прибуття в Естонію власник тварини або уповноважена особа повинні повідомити про це до Сільськогосподарського та продовольчого департаменту (СПД). Для цього потрібно заповнити форму повідомлення та надіслати її на електроні адреси [email protected]. При необхідності заповнити анкету допоможуть представники органів місцевого самоврядування, прикордонних пунктів пропуску, готелів, центрів для біженців.
Форма повідомлення: https://pta.agri.ee/koera-kassi-ja-valgetuhkruga-ukrainast-eestisse.

Чому необхідно, щоби про кожну домашню тварину, яка прибула разом з воєнним біженцем, було повідомлено до Сільськогосподарського та продовольчого департаменту?

Для запобігання поширення інфекційних захворювань, особливо сказу. З України в Естонію можуть прибути домашні тварини, які прибувають лише разом з воєнними біженцями. В Україні дуже поширений сказ, який загрожує життю як тварин, так і людей. Після того, як повідомлення буде надіслано, Сільськогосподарський та продовольчий департамент зв’яжеться з власником тварини та організує огляд тварини, щеплення, чіпування тощо.  

Що робити у випадку, якщо для сповіщення немає підключення до Інтернету або є інша технічна перешкода?

При необхідності форму повідомлення допоможуть заповнити представники органів місцевого самоврядування, прикордонних пунктів пропуску, готелів, центрів для біженців, Сільськогосподарського та продовольчого департаменту (СПД). Якщо у Вас виникли запитання під час заповнення форми, подзвоніть до чергового Сільськогосподарського та продовольчого департаменту за телефоном +3727358536.

Як швидко зв’яжуться з воєнним біженцем після повідомлення до Сільськогосподарського та продовольчого департаменту?

Після отримання повідомлення Сільськогосподарський та продовольчий департамент зв’язується при першій же можливості, та узгоджує наступні кроки.

Що буде, якщо у тварини, яка прибуває разом з воєнним біженцем, немає при собі паспорта чи іншого документа?

Сільськогосподарський та продовольчий  департамент організовує маркування (чіпування), щеплення тощо домашньої тварини, яка прибула разом з воєнним біженцем. Це можна зробити, якщо інформація щодо домашнього улюбленця надійде до Сільськогосподарського та продовольчого департаменту. Після прибуття в Естонію власник тварини або уповноважена особа повинні повідомити у Сільськогосподарський та продовольчий департамент (СПД). Для цього потрібно заповнити форму повідомлення та надіслати її на електронні адреси [email protected]. У разі потреби заповнити анкету допоможуть представники органів місцевого самоврядування, прикордонних пунктів пропуску, готелів та центрів для біженців.

Чи призначається обмеження пересування/ізоляція для домашньої тварини, що прибула разом з воєнним біженцем?

Так. Якщо тварина залишається в Естонії, Сільськогосподарський та продовольчий департамент організує тварині огляд, щеплення, чіпування тощо. Тварина також повинна залишатися в ізоляції та під наглядом Сільськогосподарського та продовольчого департаменту протягом щонайменше 21 дня.   

Якщо невідомо, чи тварина, яка прибула з воєнним біженцем, чіпована чи вакцинована проти сказу, де можна отримати цю інформацію?

Мікрочіп можна виявити на шиї або спині тварини за допомогою зчитувача мікрочіпа (є у наявності на прикордонних інспекційних постах і у ветеринарів). Щеплення проти сказу має бути зафіксоване в ідентифікаційних документах, які супроводжують тварину (наприклад, паспорт тварини), також можлива лабораторна перевірка. Якщо невідомо, чи була тварина чіпована та вакцинована, з’ясувати та вжити необхідних заходів допоможе Сільськогосподарський та продовольчий  департамент.

Домашня тварина, яка прибула з воєнним біженцем, вже була щеплена в попередній країні ЄС, в якій раніше побували, але довідки щодо цього надано не було. Що відбувається в такому випадку? Чи потрібно тварину щеплювати повторно?

У цьому випадку собака, кіт або тхір будуть щеплені проти сказу повторно, що допоможе організувати Сільськогосподарський та продовольчий департамент.

Хто покриває витрати на чіпування, щеплення тощо домашньої тварини, яка прибуває з воєнним біженцем?

Якщо тварину маркує (чіпує), реєструє та щеплює посадова особа Сільськогосподарського та продовольчого департаменту, то для власника тварини це безкоштовно.

У яких випадках буде необхідно домашню тварину ізолювати та помістити її в карантин?

Усі собаки, коти та тхори, які прибули з воєнним біженцем, залишаються в ізоляції в Естонії щонайменше на 21 день. Як правило, ізоляція тварини відбувається у місці перебування.
У разі потреби Сільськогосподарський та продовольчий департамент визначає як умови ізоляції тварини, так і призначений для цього час.

Хто несе витрати на ізоляцію та карантин тварини?

Зазвичай, витрати несе власник тварини.  

У яких випадках воєнний біженець не може приїхати до Естонії зі своїм улюбленцем?

У випадках, якщо домашній улюбленець не є власністю воєнного біженця, чи при перетині кордону виявиться, що життю тварини загрожує небезпека, або у тварини є явні ознаки інфекційного захворювання. Наприклад, в Естонію також заборонено привозити тварин з притулків. Обмеження однакові в усьому Європейському Союзі. Це пов’язано з високим ризиком захворювання на сказ.

Що необхідно враховувати, якщо воєнний біженець переїжджає до іншої країни-члена ЄС?

З вимогами до домашніх тварин українських біженців можна ознайомитись тут https://vetsforukraine.com/vets-for-animals/
Про кожну тварину потрібно повідомити. Власник тварини або уповноважена особа повинні повідомити до Сільськогосподарського та продовольчого департаменту (СПД). Для цього потрібно заповнити форму повідомлення та надіслати її на електронні адреси [email protected]. У разі потреби заповнити анкету допоможуть представники органів місцевого самоврядування, прикордонних пунктів пропуску, готелів та центрів для біженців.
Якщо країною призначення тварини не є Естонія, СПД повідомить про це компетентний орган країни призначення.

Куди звертатися, якщо домашньому улюбленцеві потрібна допомога ветеринара?

Невідкладну допомогу можна отримати в найближчій ветеринарній клініці. Якщо можливо, попередньо проконсультуйтеся по телефону або електронною поштою.
Багато естонських ветеринарів виявили бажання допомогти домашнім тваринам, які прибули з  українськими біженцями, пропонуючи медичну допомогу тваринам за зниженою ціною або навіть безкоштовно. Додаткову інформацію можна отримати в Естонському товаристві домашніх тварин https://loomaarst.ee/.
Контакти ветеринарних клінік можна знайти, наприклад, на сайті інформаційної допомоги: https://www.infoabi.ee/business_regions/loomakliinikud või https://www.1182.ee/veterinaaria-loomakliinikud.

Які ризики можуть виникнути у зв’язку з ввезенням домашньої тварини в Естонію?

Перш за все, існує ризик поширення можливих інфекційних захворювань, у тому числі занесення поширеного в Україні сказу.

• Вірусне захворювання, яке вражає як тварин, так і людей.
• Інкубаційний період зазвичай становить від 1 до 3 місяців.
• Коли хвороба розвивається, вона невиліковна і завжди закінчується смертю.
• Кожні 10 хвилин у світі від сказу помирає 1 людина, переважно діти.
• Людина захворює переважно через укус зараженої собаки.
• Сказу можна запобігти щепленням собак і котів. Після первинного щеплення необхідно три тижні, щоб тварина була захищена від інфекції. Лікувати вже хвору тварину неможливо.

Детальніше про сказ можна прочитати тут marutaud.ee.

Як щодо інших домашніх тварин (кроликів, змій), яких є бажання привезти до Естонії?

При переміщенні з іншими домашніми тваринами, такими як безхребетні, тропічні декоративні риби, земноводні, рептилії, гризуни та домашні кролики, а також деякі види птахів, повідомляти Сільськогосподарський та продовольчий департамент не потрібно, оскільки правил переміщення таких домашніх тварин в Естонії немає. Загальна вимога полягає в тому, що тварини повинні бути клінічно здоровими, і під час пересування мають бути для них забезпечені нормальні умови.

Чи можна привезти до Естонії також сільськогосподарських тварин? Які вимоги для цього?

Наразі в Європейському Союзі (ЄС) немає спеціальних спрощених вимог щодо ввезення у ЄС сільськогосподарських тварин, тобто вони повинні відповідати чинним вимогам для в’їзду в ЄС.

Чому в Естонію не можна ввозити домашніх тварин із притулків і розплідників України?

Вимоги до переміщення домашніх тварин розроблені для запобігання ризику поширення на великі відстані важких інфекційних захворювань (наприклад, сказу). Тварина, яка пересувається разом зі своїм власником і під його відповідальністю, має набагато менший ризик захворіти, ніж тварини з притулків та інших місць невідомого походження.
Європейські країни-члени погодилися послабити вимоги до в'їзду лише для домашніх тварин, які є власністю воєнних біженців і в’їжджають разом з ними.
Ввезення в країну інших домашніх тварин (з притулків, розплідників тварин) здійснюється з дотриманням усіх існуючих вимог: тварина з третьої країни має бути ідентифікована, щеплена проти сказу, має бути проведене лабораторне дослідження, яке підтверджує, що вакцина спрацювала і щодо цього є наявна документація. Тільки тварини, які відповідають цим вимогам, можуть бути ввезені в країну.

Що відбувається з тими тваринами з неналежних притулків та розплідників, які так чи інакше потрапляють в Естонію?

Ввезення таких тварин до Естонії є безвідповідальним і незаконним. Собак і котів з українських притулків, розплідників та іншого невідомого походження, які не мають документа, довідки про щеплення тощо, поміщають на тривалий час на суворий карантин, або, в гіршому випадку, піддають евтаназії. Особа, яка ввозить тварин в країну з порушенням закону, може бути покарана як штрафом, так і позбавленням волі відповідно до Кримінального кодексу.

Если у украинского военного беженца с собой имеется домашнее животное (кошка, собака, белый хорек), может ли он попасть со своим животным в Эстонию?

Да. Для собак, кошек и белых хорьков действуют упрощенные условия ввоза с 25.02.2022. Это означает, что ввоз животных в Эстонию разрешен также в случае, если для животного нет с собой, например, паспорта, не сделана необходимая вакцинация и т. д.
По прибытии в Эстонию владелец животного или уполномоченное лицо должен обязательно проинформировать Сельскохозяйственный и продовольственный департамент (PTA). Для этого следует заполнить бланк уведомления и отправить его по адресу электронной почты [email protected]. При необходимости помогут заполнить бланк представители местных самоуправлении, пограничных пунктов, отелей, центров беженцев.
Информационный бланк: https://pta.agri.ee/koera-kassi-ja-valgetuhkruga-ukrainast-eestisse.

Почему нужно, чтобы о каждом домашнем животном, которое имеется у военного беженца, сообщали в PTA?

Это делается для того, чтобы избежать распространения инфекционных заболеваний, прежде всего, бешенства. Из Украины могут быть привезены только те домашние животные, которых взяли с собой военные беженцы. В Украине очень широко распространено бешенство, которое угрожает жизни животных и людей. После получения уведомления PTA связывается с владельцем животного и организует осмотр, вакцинацию, чипирование животного и другие процедуры.

Если для уведомления отсутствует возможность связи по интернету или имеется иное техническое препятствие, как поступать в таком случае?

Форму уведомления помогут при необходимости заполнить представители местных самоуправлений, пограничных пунктов, отелей, центров беженцев, PTA. В случае возникновения вопросов при заполнении формы позвоните по дежурному телефону PTA +3727358536.

Насколько быстро после уведомления PTA свяжутся с военным беженцем?

PTA после уведомления свяжется при первой возможности и согласует дальнейшие шаги.

Если у домашнего животного, которое имеется у военного беженца, отсутствует при себе паспорт или иной документ, что будет в таком случае?

PTA организует маркировку (чипирование), вакцинацию домашнего животного, имеющегося у военного беженца, а также прочие процедуры. Это можно сделать в случае, если связанная с домашним животным информация поступает в PTA. По прибытии в Эстонию владелец животного или уполномоченное лицо должны проинформировать PTA . Для этого следует заполнить бланк уведомления и отправить его по адресу электронной почты [email protected]. При необходимости помогут заполнить бланк представители местных самоуправлении, пограничных пунктов, отелей, центров беженцев.

Назначается ли домашнему животному, имеющемуся у военного беженца, ограничение на передвижение/изоляция?

Да. Если животное остается в Эстонии, PTA организует осмотр, вакцинацию, чипирование животного и другие процедуры. Также животное остается как минимум на 21 день в изоляции и под надзором PTA.

Если неизвестно, было ли домашнее животное, имеющееся у военного беженца, чипировано или вакцинировано от бешенства, то где можно получить эту информацию?

Микрочип можно обнаружить в области шеи или холки животного с помощью считывающего устройства (имеется на пограничных контрольно-пропускных пунктах и у ветеринаров). Вакцинации от бешенства должны быть записаны в идентификационном документе, имеющемся при домашнем животном (например, паспорт домашнего животного). Можно проверить также в лаборатории. Если неизвестно, было ли животное чипировано и вакцинировано, то PTA поможет это выяснить и выполнит необходимые действия.

Домашнее животное, имеющееся у военного беженца, было вакцинировано уже в предыдущей стране ЕС, которую пересекли, но об этом не выдали справку. Что в таком случае делать? Следует ли животное снова вакцинировать?

В таком случае собака, кошка или белый хорек снова вакцинируются от бешенства, что помогает организовать PTA.

Кто покрывает расходы по чипированию, вакцинации домашнего животного, имеющегося у военного беженца, и прочие расходы?

Если животное маркирует (чипирует), регистрирует и вакцинирует служащий PTA, то эта процедура для владельца животного бесплатная.

В каких случаях может потребоваться изоляция домашнего животного и оставление его на карантине?

Все собаки, кошки и белые хорьки, которые имеются у военных беженцев, остаются в Эстонии как минимум на 21 день в изоляции. Во время изоляции животное, как правило, остается в месте остановки.
При необходимости PTA определяет как условия изоляции животного, так и отведенное для этого время.

Кто несет расходы, связанные с изоляцией и карантином домашнего животного?

Расходы несет в общем случае владелец животного.

В каких случаях военный беженец не может въехать в Эстонию со своим домашним животным?

В том случае, если данное животное не принадлежит военному беженцу, при пересечении границы выясняется, что жизнь животного находится в опасности или у животного имеются явные признаки инфекционного заболевания. Также запрещено ввозить в Эстонию животных, например, из приютов. Ограничения аналогичны во всем Европейском Союзе. Причиной является высокий риск бешенства.

Если военный беженец направляется дальше в другую страну ЕС, что в таком случае нужно учитывать?

С требованиями, действующими для домашних животных украинских беженцев, можно ознакомиться на сайте https://vetsforukraine.com/vets-for-animals/
О каждом животном следует сообщить. Владелец животного или уполномоченное лицо должны проинформировать PTA. Для этого следует заполнить бланк уведомления и отправить его по адресу электронной почты [email protected]. При необходимости помогут заполнить бланк представители местных самоуправлении, пограничных пунктов, отелей, центров беженцев.
Если страной назначения домашнего животного не является Эстония, то PTA проинформирует компетентное учреждение в стране назначения.

Если домашнему животному требуется помощь ветеринара, где можно найти контактные данные?

Неотложную ветеринарную помощь можно получить в ближайшей ветеринарной клинике. Если возможно, следует предварительно проконсультироваться по телефону или эл. почте.
Многие эстонские ветеринары выразили желание помочь со своей стороны животным, которые имеются у украинских беженцев, предлагая животным медицинскую помощь по льготной цене или совершенно бесплатно. Дополнительную информацию можно получить от Эстонского общества ветеринарных врачей мелких животных на сайте https://loomaarst.ee/tegevusjuhend-ukrainast-pogenenud-lemmikloomaomanikele.
Контактные данные ветеринарных клиник можно найти, например, на сайте инфопомощи: https://www.infoabi.ee/business_regions/loomakliinikud или https://www.1182.ee/veterinaaria-loomakliinikud.

Какие риски могут сопутствовать привозу домашнего животного в Эстонию?

Прежде всего, опасность распространения возможных инфекционных заболеваний, в т. ч. риск привоза бешенства, распространенного в Украине.

Что такое бешенство?

• Вирусное заболевание, которым заболевают как животные, так и люди.
• Скрытый период болезни составляет обычно 1–3 месяца.
• Когда болезнь развивается, она неизлечима и всегда заканчивается смертью.
• Каждые 10 минут в мире от бешенства умирает 1 человек, в основном дети.
• Чаще всего человек заражается через укус инфицированной собаки.
• Бешенство можно предотвратить путем вакцинации собак и кошек. Через три недели после первичной вакцинации животное становится защищенным от инфекции. Вылечить уже заболевшее животное невозможно.

Читайте подробнее о бешенстве на сайте marutaud.ee.

Что насчет других домашних животных (кролики, змеи), с которыми хотят приехать в Эстонию?

При перемещении с другими домашними животными, такими как беспозвоночные, тропические декоративные рыбы, земноводные, пресмыкающиеся, грызуны и домашние кролики, а также некоторыми видами птиц, уведомлять PTA не нужно, поскольку в Эстонии не введены правила перемещения таких домашних животных. Общее требование состоит в том, что животные должны быть клинически здоровы, а во время перемещения должны быть обеспечены требования их благополучия.

Возможно ли привезти в Эстонию также сельскохозяйственных животных? Какие требования следует при этом выполнить?

Для сельскохозяйственных животных упрощенные специальные требования при въезде в Европейский союз (ЕС) еще не введены в действие, то есть они должны соответствовать действующим требованиям ЕС по ввозу животных.

Почему нельзя привозить из Украины в Эстонии домашних животных из приютов и питомников?

Требования к перемещению домашних животных составлены так, чтобы предотвратить риск распространения тяжелых инфекционных заболеваний (например, бешенство) на большие расстояния. У животного, которое перемещается вместе с владельцем и находится под его ответственностью, риск заразиться в несколько раз ниже, чем у животных из приютов и другого неизвестного происхождения.
Страны Евросоюза договорились смягчить требования ввоза только для домашних животных, имеющихся у военных беженцев.
При ввозе в страну остальных домашних животных (из приютов, питомников) действуют все требования, как и раньше: животное из третьей страны должно быть идентифицировано, вакцинировано от бешенства, должно быть проведено лабораторное исследование, которое подтверждает, что вакцина подействовала и об этом имеется документация. В страну можно ввозить только животных, соответствующих этим требованиям.

Что случится с животными из приютов и питомников, которые не соответствуют требованиям, но которые всё же как-то прибывают в Эстонию?

Привоз таких животных в Эстонию является безответственным и незаконным. Собаки и кошки из украинских приютов, питомников и иного неизвестного происхождения, у которых отсутствуют документы, справка о вакцинации и т. п., направляются на длительный период в строгий карантин или в худшем случае подвергаются эвтаназии. При нарушении закона лицо, ввозящее в страну животное, может быть наказано в соответствии с Пенитенциарным кодексом денежным штрафом или лишением свободы.

PTA juhis loomaarstidele

Esitlus loomaartidele